- потурбувати
- —————————————————————————————потурбува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
потурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Викликати в кого небудь неспокій, хвилювання; занепокоїти, стривожити. 2) Порушити чий небудь відпочинок, відірвати від якихось занять. 3) Турбувати якийсь час … Український тлумачний словник
порунтати — аю, аєш, док., перех., діал. 1) Потурбувати, потривожити кого небудь. 2) Узяти що небудь без дозволу … Український тлумачний словник
потурбований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потурбувати. || потурбо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
пофатигувати — гую, єш, Пр. Потурбувати, помучити когось чимсь, справити кому небудь клопіт … Словник лемківскої говірки